РИБАЛКА В СТЕПАШКАХ
База відпочинку ГОЛіВуд розташована на самому березі Ладижинського водосховища.
Основна риба під нашим берегом: карась, короп, плітка, краснопірка, лящ, окунь.
На глибині: Сом, короп, судак
Якщо Ви хочете порибалити з нашої лодки на хижака, це можливо за додаткову платню з нашім єгерем (в розділі "Вартість").
Основна риба під нашим берегом: карась, короп, плітка, краснопірка, лящ, окунь.
На глибині: Сом, короп, судак
Якщо Ви хочете порибалити з нашої лодки на хижака, це можливо за додаткову платню з нашім єгерем (в розділі "Вартість").
Ладижинське водосховище – найбільше на річці Південний Буг, розташоване у Вінницькій області, неподалік від м. Ладижин. Створене 1964 року як водойма-охолоджувач Ладижинської ТЕС.
Довжина водойми – 45 км, ширина – до 1,3 км, площа 20,8 км². Середня глибина становить 7,2 м, максимальна – 17,8 м, об'єм води – 0,15 км³.
Праві береги водосховища у верхній і нижній частинах низькі, у середній – високі, ліві – високі, подекуди урвисті, ускладнені балками та ярами. Берегова лінія у верхів’ї і середній частині звивиста, у нижній – ускладнена руйнівними процесами, подекуди зсувами.
Мінералізація води коливається в межах 460-710 мг/л. Вміст розчинного кисню біля поверхні становить 5-10 мг/л, біля дна – 2-10 мг/л, улітку знижується внаслідок цвітіння води, особливо у верхів’ях.
Термічний і льодовий режими значно залежить від надходження підігрітих вод Ладижинської ТЕС. Влітку температура поверхневих вод сягає +28°C і більше, взимку, як правило, від +5 до +6°C. На глибині 10-12 м, у межах корінного річища, вплив підігрітих вод не поширюється. Коливання рівня води протягом року сягає до 1,5 м.
Серед водяної рослинності найпоширенішими є стрілолист, очерет, куга озерна. Прибережні зарості, особливо у верхів’ї водосховища, багаті місцями гніздування птахів. Водойму, крім цільового призначення, використовують для технічного водопостачання і зрошування, судноплавства та рекреації.
Іхтіофауна водосховища нараховує понад 50 видів риб, основними з яких є: сріблястий карась, сазан (короп), плітка, краснопірка, щука, окунь, лящ, плоскирка, білий амур, товстолоб, сом, судак, різні види бичків.
Трапляються й червонокнижні: марена, ялець та йорж-носар.
Довжина водойми – 45 км, ширина – до 1,3 км, площа 20,8 км². Середня глибина становить 7,2 м, максимальна – 17,8 м, об'єм води – 0,15 км³.
Праві береги водосховища у верхній і нижній частинах низькі, у середній – високі, ліві – високі, подекуди урвисті, ускладнені балками та ярами. Берегова лінія у верхів’ї і середній частині звивиста, у нижній – ускладнена руйнівними процесами, подекуди зсувами.
Мінералізація води коливається в межах 460-710 мг/л. Вміст розчинного кисню біля поверхні становить 5-10 мг/л, біля дна – 2-10 мг/л, улітку знижується внаслідок цвітіння води, особливо у верхів’ях.
Термічний і льодовий режими значно залежить від надходження підігрітих вод Ладижинської ТЕС. Влітку температура поверхневих вод сягає +28°C і більше, взимку, як правило, від +5 до +6°C. На глибині 10-12 м, у межах корінного річища, вплив підігрітих вод не поширюється. Коливання рівня води протягом року сягає до 1,5 м.
Серед водяної рослинності найпоширенішими є стрілолист, очерет, куга озерна. Прибережні зарості, особливо у верхів’ї водосховища, багаті місцями гніздування птахів. Водойму, крім цільового призначення, використовують для технічного водопостачання і зрошування, судноплавства та рекреації.
Іхтіофауна водосховища нараховує понад 50 видів риб, основними з яких є: сріблястий карась, сазан (короп), плітка, краснопірка, щука, окунь, лящ, плоскирка, білий амур, товстолоб, сом, судак, різні види бичків.
Трапляються й червонокнижні: марена, ялець та йорж-носар.
